Самопоміч заганяє Україну в міжнародну ізоляцію?

Дії окремих політичних сил, незважаючи на декларовані ними проукраїнські погляди, можуть привести до дуже сумних наслідків. Слідом за минулими в Грузії президентськими виборами спалахнули акції протесту опозиції, і окремі українські громадяни, як з’ясувалося, взяли в них діяльну участь.

2 грудня в Тбілісі були затримані громадяни України, серед яких виявився народний депутат Семен Семенченко. У квартирі, де вони перебували, були виявлені зброя і боєприпаси. За словами радника Президента Юрія Бірюкова, нардеп, прикриваючись своїм статусом, втік і кинув своїх людей. Кому вигідний подібний дипломатичний скандал: зовнішнім силам, або внутрішнім ворогам і їх активним прибічникам-дегенератам, поки говорити рано, проте подібні дії точно не йдуть на користь міжнародному становищу України.

Крім того, з гнівного листа представника політичного руху Саакашвілі меру Львова Садовому стає зрозуміло, що Самопоміч влізла в чужу країну на власний розсуд.

“Повідомляємо Вам, що громадська організація “Рух нових сил Михайла Саакашвілі” чекає від Вас пояснень з приводу скандального затримання громадян України в Грузії в ніч на 2 грудня. Несподівана для всіх поява в Тбілісі народного депутата Верховної ради України від фракції “Самопоміч” Семена Семенченка і його співпраця з озброєними особами свідчать про те, що ваша партія не узгодженими ні з ким діями поставила під загрозу організацію протестних заходів, запланованих грузинською опозицією і її міжнародними партнерами. Поява озброєних людей з України викликала крайнє обурення з боку наших польських і американських колег, які відразу після інциденту звернулися до керівництва громадської організації “Рух нових сил Михайла Саакашвілі” з претензіями і зажадали роз’яснень у зв’язку зі сформованою ситуацією”.

Не варто дивуватися, що Саакашвілі і грузинські політики, що стоять за ним, кровно зацікавлені в успіху дій протестуючих і розраховують, як мінімум, на значні поступки з боку політиків, які перемогли на виборах, а в ідеалі на перегляд підсумків виборів. Відразу ж виникає питання: навіщо політичним силам України вплутувати свою країну в подібний вир подій з абсолютно незрозумілими перспективами і ризиком стати ізгоями нарівні з путінською росією? Відповідь на це питання неоднозначна. Якщо для політсили Саакашвілі Грузія є основною метою, а Україна – лише плацдармом для її здійснення, то для Самопомочі, яка активно підтримала екс-президента Грузії під час його незаконного перетину кордону, це може бути або дурістю, або усвідомленим шкідництвом.

Взаємини України та Грузії завжди були більш ніж партнерські. Можна сміливо стверджувати, що ми повноцінні союзники перед лицем спільної загрози, яка походить від сумнозвісної недоімперії. Однак тепер, коли окремі політики і партії відкрито переходять на бік ворога, довіра, яка роками формувалася, може дати тріщину. Більш того, неприкрите втручання з боку України у внутрішні справи суверенної демократичної держави, якою поза всяких сумнівів є Грузія, може сильно вдарити по міжнародній підтримці нашої країни. Втім, агресор і внутрішні вороги, в особі псевдопатріотів, саме цього і домагаються.

Поділитися

PinIt

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *